|  Написано: 11 Червня 2008 09:47
Тема повідомлення: Розвиток музейної галузі в Українi |   |
| Фонди і люди. Чому у розвитку музейної галузі Україна посідає останнє місце в Європі?
Автор: Тетяна КОЗИРЄВА (Львів)
| Цитата: | Музейна справа — не з легких. Особливо нині, коли постійний дефіцит коштів і шалені суми летять на виборчі кампанії. Для музеїв — будь-якого профілю — зазвичай не вистачає часу, коштів, рук, світлих голів. Утім, деякі світлі голови у Львові не так давно зібралися своїм колом за круглим столом поговорити, посперечатися — і, можливо, знайти шлях для пожвавлення життя цієї галузі. Досить цікаві думки висловили Борис Возницький, Роман Лубківський, Богдан Чайковський та інші.
Відразу ж зазначу, що круглий стіл часто нагадує гру в одні ворота, позаяк до розмови долучені не всі зацікавлені особи. А йшлося про важливе — потребу якнайшвидшого інтегрування 55 львівських музеїв у європейський простір, впровадження у музейну справу інформаційних технологій, створення науково-освітніх центрів для підготовки музейних працівників тощо.
Президент заангажований у справу «Арсеналу»?
Цікаво було слухати директора Львівської галереї мистецтв Бориса Возницького. Він розповів про свою участь в одній із асамблей IСOM 30 років тому, коли у присутності 220 музейників із цілого світу проголошували Всесвітній день музеїв. Також Борис Григорович поділився спогадами про «Ніч музеїв у Варшаві». Черги, каже, були довжелезні — до двох кілометрів. Більше того, під музеями стояли старі машини, які розвозили людей по Варшаві, а музейне дійство супроводжувалося концертами.
На тверде переконання пана Возницького, львівські музеї, поза сумнівом, — на передових позиціях в Україні. Але потроху починають відставати. Порівняно, наприклад, із Дніпропетровськом, Луцьком та Рівним. Гальмує ж розвиток музейної справи, на думку Бориса Григоровича, передовсім недостатнє фінансування. Журився Герой України і з приводу того, що досі нема у Львові музеїв техніки, визвольних змагань, літератури та театру:
.....
Мазурик бачить корінь зла у відсутності — на рівні держави — музейної політики. І додає: головне завдання музеїв — створювати атмосферу причетності до історії, відчуття вкоріненості у свій край:
— Сьогодні модно бути патріотом України. Але важливо бути і патріотом свого рідного міста. А це чомусь немодно і невигідно! Кажу, зокрема, про львівський Музей техніки. Те, що відбувається, — боротьба за нерухомість. Бізнес сьогодні агресивний, тому музеї потребують захисту: і юридичного, і корпоративного. Ми звертаємося до міської влади, яка не реагує на звернення Асоціації музеїв і галерей, ігнорує наші зауваження.
....
— Про наш чарівний Львів багато говорять під час виборів. А після них забувають про те, що говорили і обіцяли.
....
Я хочу жити в українському Львові, шанувати свою культуру та інших народів. КУЛЬТУРУ! Тепер про Музей техніки. Ми це приміщення вибороли багато років тому — із Ростиславом Братунем, Еммануїлом Миськом та Борисом Возницьким. І далося це із превеликим трудом, бо доблесні чекісти хотіли його розкидати і поставити там пам’ятник Залізному Феліксу. Те саме стосується Музею визвольних змагань. Його й досі нема. І невідомо, коли буде! Хіба можна так тупо ставитися до такої гарної ідеї! Я навіть не виключаю, що це місце у центрі Львова давно вже комусь продали. Також не можу зрозуміти, чому досі не вирішене питання про найменування вулиці Гончара — людини стражденної, яка дуже багато зробила для України, заручника тоталітарної системи. Львівщина заслужила на нові музеї, в тім числі гумору, археології, лемківської культури, сакральної різьби по каменю... Зрештою, я не знаю, від кого це залежить! Борімося!
Влада знову взялась за бульдозер?
...влада по-злодійськи руйнує бульдозерами приміщення, де ми планували реставраційний центр Історичного музею. Через те, що ми нібито не маємо належних документів на цю будівлю. І насамкінець: нам запропонували розірвати угоду на оренду приміщень у колишньому трампарку, де ми плануємо відкрити Музей техніки. Підставою до цього стало буцімто невиконання музеєм договірних зобов’язань. Де ж мораль? І ця влада декларує себе як така, що керується у роботі європейськими принципами. Міська влада грабує заклади культури!
КОМЕНТАР
Андрій Садовий, міський голова Львова:
— Ми всі були втішені, коли Історичному музею передали в оренду приміщення депо «Львівелектротрансу» на створення музею. Але, на превеликий жаль, музей ці приміщення здав у суборенду — там продають вживані автомобілі. Назвати це музейною діяльністю не можна. Тому комунальне підприємство ініціює процес розірвання угоди. Ми будемо створювати Музей техніки самостійно. Тепер щодо Музею визвольних змагань. Дата народження ідеї — 1991 рік. 2004-го сесія міської ради ухвалила рішення про розміщення його на вул. Лисенка, 23. Торік пішли перші кошти на створення цього музею. Нинішнього року міська рада ініціює виділення на цей музей 2 млн. 820 тис. Гроші (на загал їх має бути 30 млн. у вигляді субвенцій) ми повинні отримати від Міністерства регіональної політики. Чекали їх ще на початку року. Але досі жодної копійки із державного бюджету не отримали. Щойно отримаємо, скеруємо на реконструкцію Музею визвольних змагань, створення якого є для нас пріоритетним. Якщо говорити про Палац Бандінеллі, то люди свого часу дістали високі державні нагороди за реконструкцію цього приміщення. На превеликий жаль, ремонт був виконаний не дуже вдало. Тому ми й замовили «Західпроектреставрації» експертизу. Коштів не шкодуватимемо, бо це історичний будинок. І зробимо все, аби його врятувати. Одначе квапитися не будемо: все потрібно робити виважено.
Щодо інших приміщень Історичного музею, де нібито мали створювати реставраційний центр, то музей здав їх у суборенду підприємству, яке виготовляє віконні рами. У нас, коли говорять про музей, в уяві відразу постає храм культури. Але будівлі дуже часто здають у суборенду під інші види діяльності. І мене це і як громадянина, і як міського голову обурює. Я готовий підтримати всі ініціативи музею, адже музеї нашому місту дуже потрібні. Проте Історичний музей на активну співпрацю не йде, закриваючись у власній системі, а це — підпорядкування обласного управління культури. І ми не знаходимо з ними порозуміння. Я буду й надалі ініціювати співпрацю з Історичним музеєм, але ми б хотіли, щоби музей не порушував чинного законодавства. |
© «Дзеркало тижня»
http://www.dt.ua/.../
_________________
калинова кров — така ж крута,
вона така ж терпка, як в наших жилах... | |
Հայերեն
Беларуская
Nederlands
English
Français
ქართული
Deutsch
Lietuvių
Русский
Українська
