Гуморески - для душі та підняття настрою

Україна

Павло Глазовий

ІНТЕЛІГЕНТНА РОЗМОВА

Як це добре, громадяни,
Мати грамотних дітей!
— Яких знаєш писателів? —
Пита сина Ялисей.
— Пушкін.
— Далі.
— Гоголь.
— Далі.
— Горький, Мамін-Сибіряк.
— Далі, синку.
— Достоєвський.
Лев Толстой, Гюго, Бальзак. —
Ялисей зрадів: — Прекрасно! —
Ось ми й вияснили так,
Що на вулиці Толстого
Я в пивній забув піджак.

СТРАШНІ ЗНАННЯ

Прийшов студент четвертий раз складати сопромат.
Хвилин п'ятнадцять щось молов — і все було не в лад.
Професор мовив: — Ну, гаразд, поставлю трійку вам. —
Студент на місці остовпів, не вірячи ушах.
— Невже я витримав? Невже? — професора спитав.
А той до нього нахиливсь і тихо прошептав:
— Я ваших знань уже боюсь.
Це я не витримав. Здаюсь!

ДИПЛОМ

Мав сина гордий багатій.
То був не син, а божа кара. —
Картяр, гуляка, лиходій,
Ледачий бовдур і нездара.
Не шкодував грошви татусь,
Не полишав синочка в скруті,
А той, не дуючі і в ус,
Сім літ учився в інституті.
І ось одержувать диплом
Він скаче в місто скакуном.
Спинився кінь біля воріт,
Студенти збіглися веселі.
Лакей гуляки, сивий дід,
Диплом виносить на тарелі.
Зареготав багацький син,
Старого ляснувши по спині:
— Неси диплом іще один —
Моїй чудесній конячині. —
Старий віддав йому чолом:
— Розумно зволили сказати.
Якщо ослу дали диплом,
Чому ж коневі теж не дати?

ПОБАЛАКАЛИ…

Кадр із фільму у журналі жінка розгляда:
На коні сидить панянка, гарна, молода.
Клича жінка чоловіка, каже: — Подивись!
Я хоч раз отак проїхать мріяла колись. —
Чоловік скривився кисло:
— Верхи на коні?
Досить з тебе, що весь вік ти їздиш на мені.
— Вийшло так, — зітхнула жінка. — Молода була.
На коня хотіла сісти, сіла на осла.

МИСТЕЦТВО ЄДНАЄ

Вони зустрілись випадково,
Сусідні просто випали місця.
Він від халтури мучивсь винятково,
З трудом сеанс досидів до кінця.
Його сусідка тихо говорила:
— Як можна в світ пускати це сміття? —
Вона його за муки полюбила,
А він її — за щире співчуття.

НЕВИННА ДУША

У неділю ми на цвинтар
З сусідом ходили.
Як у нас навчились гарно
Оформлять могили!
Там граніт з лабрадоритом,
Постаменти різні,
Барельєфи мармурові,
Огради залізні.
І написи на могилах
Продумані строго:
Вгорі — кому поставлено,
А внизу — від кого.
"Під цим каменем покоїться
Прах Петра Дерюги,
Що в розцвєті літ скончався
Од тещи й супруги".
Лиш на одній могилоньці —
Плитка шлакоблоку
І літери дрібнесенькі
Надряпано збоку.
Ми їх доки розбирали,
Вірите, аж сердились.
Написано: "Спи спокійно.
Факти не підтвердились".
_________________
... і чужого научайтесь... й свого не цурайтесь...

Чилі

Дякую, розважила

Зараз може теж шось цікавеньке знайду

_________________
Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?

Португалія

смішно

Чилі

Павло Глазовий

Суперечка

Матір звуть Елеонора, а батечка - Савка.
Синок у них підростає, ім'я йому Славка.
Батько щирий українець, мати - сибірячка.
- Нє говорі, - учить мати, - гавкаєт собачка.
Вєдь нє гавкаєт собачка, она, дєтка, лаєт.
Ето тєбє твой папаня язик засоряєт.
Сколько раз я говоріла: пожалєй рєбйонка!
Зачєм же ти уродуєш, дєлаєш подонка?
- Прошу cлова вибирати, - насупився Савка. -
Це ти мене зараз лаєш, а собака - ГАВКА!

Україна

-Ви читали Гоголя?
-Ні...
-Але ж ви необразована свинота

-А ви?

-

А я перший запитав...

Україна

-Ви нахаба і боягуз

Я визиваю вас на дуель.
-А я не прийду.
-Чому ж це

-Тому що я нахаба і боягуз

Віталій Перетятько

БЕЗ ГМО

У мами доня запитала:
– Що у анкеті написати,
Щоб шанс отримати роботу
Серед усіх найбільший мати?
– Пиши, що чесна, роботяща,
Освіти дві престижні маєш,
Моральні принципи високі,
Не п’єш, не палиш, не гуляєш.
Та головне – в кінці напишеш,
Так, щоб найбільш видно було,
Шість літер жирних і великих,
Друкованих: БЕЗ ГМО.
– А це навіщо мені, мамо,
Отам в анкеті малювати?
– Бо це сьогодні головне,
Без цього можуть і не взяти.

Віталій Перетятько

СВІТСЬКЕ ЖИТТЯ
(За кулісами)

– Привіт, Катюшенька.
– Добридень.
– Хвилинка є?
– Нема, є п’ять.
– Та ні, сьогодні не готова.
– Чому?
– Немає грошей, Кать.
– Ну, навіть, Свєта, і не знаю…
– Будь ласка, Катю, нал даю.
– Та я сьогодні по хвилині,
Світланочко, не продаю…
II
– Привіт, Остап. Є три хвилини!
– Я лише дві хочу придбати.
– Гаразд, нема проблем, Остапе,
про що у тебе запитати?
– Спитай, чи привітав дружину,
що подарую, де узяв,
чому саме оте купив їй
і де ізвечора сховав…
– А з чим вітатимеш дружину?
– Із днем народження її.
– А ще про щось тебе спитати?
– Спитай про спогади мої.
– Якісь конкретно?!
– Так, про море, першу любов –
коли і де.
– То це, Остапе, в дві хвилини усе,
напевно, не ввійде…
– То не питай тоді про море,
а про любов лише спитаєш.
Коротше, Катя, ти питайся,
а зайве все повирізаєш.
III
– Привіт, Катюша. Три хвилини
для мене, дорогенька, маєш?
– Звичайно, маю! Що спитати?
– Про мускули мене спитаєш.
– Чиї???
– Мої, звичайно, Катя!
– Твої??????
– Ну да, я ж накачався!
Та спершу скажеш, що ти знаєш,
що спортом я завжди займався…
IV
– Про що, шановний, вас питати?
– Де вчора був, що їв, що пив,
а потім скажеш, що ти знаєш,
що я там двох типів побив.
– Побили??? Чим?
– Як чим? Руками!!!
– То ви ж в кишені їх сховайте,
бо як побачать – не повірять…
– А ви їх, Катя, не знімайте!!!!!!
– Гаразд, як скажете. Що зняти?
– Пальто, підошви, бар в автівці.
В кінці скажи, що усі заздрять
моїй двадцять десятій дівці.
V
– Привіт, Катюша, я при грошах!!!
– То буду інтерв’ю я брати.
– На п’ять хвилин є грошенята!!!
– Про що мені тебе спитати?
– Спитай, куди це я пропала,
чому між люди не ходила,
і ще – за що свого Семена
я так безмежно полюбила.
– То це ж і так всім зрозуміло…
– Усім, усім, та не йому!
Я ж відповіддю на питання –
підозри з себе всі зніму.

Віталій ПЕРЕТЯТЬКО

ЗУСТРІЧ
– Іван, це ти??? Іван Онуча?!
– Та я. А що сильно змінився?
– Та ні, але казали люди, що ти, Іване, утопився.
– То й що?
– То це брехня виходить!!! А я і на могилі був.
І про твою дружину, Катю, таке від люду, Ваня, чув…
– Що ж чув?
– Казали, танцювала на дев’ять день гопак і твіст
І посилала тебе, Ваня, мандрилу й куцому під хвіст.
– Та мені байдуже оте все, бо, знаєш, головне воно,
Щоб при житті не посилало тебе туди всяке лайно…
– Не зрозумів? А зараз де ти?
– А ти іще не здогадався?
– Та ні, Іван…
– Ти, друже, також водички в річці наковтався.

ВІДПУСТКА ЗА СЕКС-ПОСЛУГИ
(Розмова по телефону)

– Здрастуйте, кумонько, як живете?
– Ой, не питайте, кумасю, про те...
– Що, щось погане у вас чи важке?!
– Ні, непогане, але й нелегке:
Доня в відпустці, повік не стуляю –
Вирячу очі, отак і дрімаю.
Мабуть, уже на тім світі посплю.
– То може, я чимось вам пособлю?!
– Дякую, кумонько, якось самі…
– А чи бувають у вас вихідні?
– Ні, вихідних не буває у нас,
Ми всі при ділі тепер повсякчас.
– А коли доня з відпустки виходить?
– Через три роки вона теє зробить.
– За що ж відпустку таку наділили???
– Та за секс-послуги теє зробили.
– Ой-й-й, я й не знала, що Настя така…
Чула, що праця ота нелегка,
То лиш здається, що легко воно
Щодня лягать під усяке лайно.
То тільки дурні вважають, що мед –
Здавать в оренду то зад, то перед.
Важко було бідолашній – я знаю.
А як то вам! Добре те уявляю!
А коли зять про оте все прознає???
Хто ж такі витівки жінці прощає!
– Та що ви мелете??? Зовсім дурна?!
Настя в декреті, родила вона.

Південна Африка

від Володимира Оболонця

Ворота, баран та стадний інстинкт

Будувати – не ламати! Це важка робота.

Тин зробив навколо хати, та нові ворота.

Прокидаюсь раптом рано – у дворі поруха!

Де ж знайти того барана, щоб надерти вуха?!

З петель зірвані ворота. – В кого ж таке хоббі?

Це ж робила ціла рота, та ще й твердолобі!

В нас провулок під горою "Соціалістичний"

- Бачу дивний дім з дірою, та якийсь незвичний...

Та й ворота, як у мене, знесені з дірой.

Ще й по всіх воротах ймення – "Наш Цушко герой!"

У Мороза Олександра, мабуть тренувався!

- Завалилась геть мансарда й флюгер відірвався.

Що ж! Таки знайшов причину, та не чую спини...

Зараз тільки відпочину, подивлюсь новини...

Як би руки не боліли, та робити маєш!

Баранів в нас стадо ціле – то хіба впізнаєш?!

Ось пройшли з телеекрана новини культури

- Впізнаю свого барана у Прокуратури.

Посягнувши на святе – нас у серце ранив,

Та й руно не золоте у таких баранів.

Баранам то є забава. Навіки віднині,

Твердолобим буде слава на воротах й тині!

Пам'ятайте! – У багатих інстинкт свого стада.

Не прямуйте до рогатих, шановна громада! -------------------------------------

Вимога

Хто пуд солі не з'їв – не здолав Рубікон!

Хто останній крав хліб на полиці?

Навчимо шахраїв шанувати Закон

- Запроторимо їх до в'язниці!

Хто грабує людей, краде землю святу,

В бідних селах, містах у столиці,

Чи шахрай іудей, чи москаль чи пушту

- Обікрав, завинив! – До в'язниці!

Хто казав, що іде, та не йшов ні на крок?

Чиї руки не крали і глиці?

- Геть обличчя бліде, та сидітиме строк.

Як брехав, потурав! – До в'язниці!

Хто в СІЗО не бував та кастет не тримав?

Кого скрізь впізнавали по пиці!

Обкрадав, ґвалтував, та судимість не мав?!

Не до храму іти – до в'язниці!

Хто ж вона, у косичці, струнка красота,

Газ фонтанами б'є з під спідниці!

Хитромудрій лисичці підпалим хвоста.

Справедливість бо є – до в'язниці!

Хто в міністри поліз крізь чужих та своїх

- Що ж ти руки простяг до скарбниці?

Чи замало нам сліз! Від гріха – тільки гріх!

Є пройдисвітам шлях – до в'язниці!

Хто нашкодив й затих? Орденів не дадуть!

Що йому до пожеж – те дрібниці!

До лікарні таких шурвачів не ведуть.

Лікувати! Авжеж – до в'язниці!

Хто як кіт там керує, без клепки в чолі?

Цвях останній краде в залізниці!

Хай на Кріт не прямує візки чималі,

А по шпалах гуде до в'язниці!

Хто брудний сутенер, політичний технар?

Сіють гріх політичні блудниці!

Ми до їхніх манер "відлитвиним фонар"

У червоний барак до в'язниці!

Хто живе, як пани, за обман та підлог,

Красти вміють, що воду в криниці...

Не зважають вони, що каратиме Бог,

Хай не мріють – раніш до в'язниці!

Хто той Демон, та чорних овець пастухи,

Черновецькі ченці чорнолиці?

За наругу знайдемо законні шляхи,

Спрямувати ченців до в'язниці!

Хто в'язав павутиння, які павуки?

Брехуни! – Бійтесь Бога десниці!

Помаранчеві, сині, все рівно які,

Ви сини Сатани! – До в'язниці!

Хто ж вони депутати? Якого нутра?

Всі женуться, як тхір до Жар-птиці!

Геть усі кандидати на розчерк пера,

На парламентській двір, до в'язниці!

Хто ще з вас не тремтів від таких нагород?

Хто шукає притулку у Ніці?

Як би хто не хотів – вимагає народ!

- До в'язниці катів, до в'язниці!
_________________
Так сміються ж з України
Стороннії люди!
Не смійтеся, чужі люде!
Церков-домовина
Розвалиться... і з-під неї
Встане Україна.

Україна

ШЛЮБНА АРИФМЕТИКА

— Не женися,— кажуть Гнату,— бо останнє втратиш.
Ти й так уже трьом дружинам аліменти платиш.—
Гнат сміється:
— Врахував я всі складні моменти:
Знайшов кралю, яка лупить із трьох аліменти.

Павло Глазовий