Свій  Зареєстрований: 2006-11-16 Кількість пунктів: 161 Звідки: Україна
|  Написано: 18 Травня 2007 20:23
Тема повідомлення: КАВА З ПЕРЦЕМ - Альманах київських сатириків і гумористів. |   |
| Друзі!
Еге ж, саме — друзі! Без усяких там патетичних бантиків — скажімо, «дорогі» або «любі». Друзі — це такий скарб, що він або є, або його немає. До того ж, «дорогі» — це в наш час трохи відгонить ринком, а «любі»... Надто вже свіжі спогади! Скажіть, чиє серце солодко не здригалося на Майдані при словах: «Любі друзі!..»? Ну та й що ж вийшло з того інтиму? Олігархи як сиділи, так і сидять — не в тюрмах, як нам обіцяли, а на наших із вами шиях. А ми з вами — теж сидимо. Маком. Як то кажуть, ухопили шилом патоки та на цьому, дядьку, й спасибі.
І все ж таки ми вже не ті, що колись, нам уже не так легко заморочити голову. Бо нас таки справді багато, і нас не подолати, якщо ми будемо разом, а не скімлитимемо кожен у своїй окремо взятій персональній шпаринці, себто в хатинці скраю.
Ну, а що може об’єднати людей сильніше, як не бадьорий, всепереможний сміх? От і доводиться нашому братові гумористові та сатирикові знову й знову засукувати рукави. Тож якось зібралися оце ми, брати (та ще й дещиця сестер!) по перу, зібралися отак за доброю чаркою кави з перцем та й запитали одне одного:
а чом би не подарувати нашим читачам добру пригорщу дотепів, жартів, усмішок, кпинів, шпичок та колючок?
Аби ви, наші читачі, завжди мали під рукою сильнодіючі ліки проти кислого настрою та при першій-ліпшій нагоді зверталися до них, аби зарядитися оптимізмом, праце- та всілякою іншою здатністю (співробітники журналу «Перець» кажуть отак: перцездатністю!).
А спитавши отак одне одного — дружно навалилися та й зробили.
І ось перед вами наша колективна збірка, в якій ви знайдете ефективні ліки від зневіри, відчаю й суму. Уживайте їх неодмінно зранку.
А також удень і ввечері в необмеженій кількості. А якщо вночі не поспиться — то й серед ночі. Перевага цих препаратів перед іншими в тому, що вони ніколи не псуються й не вичерпуються — їх можна вживати (тобто читати й перечитувати) нескінченно. Ну, а якщо вживете, тобто завчите все напам’ять — мерщій біжіть до аптеки, чи, пак, до книгарні, й вимагайте повторної дози, тобто другого тому наших усмішок. А ми не забаримося. Бо ми такі.
Отже — до нових зустрічей, друзі!
Від упорядника
Упорядник Владислав БОЙКО
http://www.ukrlife.org/.../kawa.htm | |
Հայերեն
Беларуская
Nederlands
English
Français
ქართული
Deutsch
Lietuvių
Русский
Українська
